Клінічна інженерія

Напрям зосереджений на застосуванні, технічному супроводі та інженерному вдосконаленні медичної техніки, яка використовується в сучасній кардіохірургії. Особлива увага приділяється роботі з високотехнологічним обладнанням у клінічних умовах, його обслуговуванню, калібруванню та адаптації до специфічних потреб кардіологічної практики.

Дослідження ведуться в тісній взаємодії з провідними клініками та спеціалізованими інститутами, зокрема у співпраці з Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Це дозволяє впроваджувати інноваційні рішення у сфері медичного приладобудування, підвищувати ефективність та безпеку кардіохірургічних втручань, а також формувати практикоорієнтовані підходи до створення нових пристроїв.

Основні тематичні дослідження за останні 5 років

  • Вивчення медичного обладнання – принципи роботи, структура та функціонування апаратів для моніторингу життєвих показників, кардіостимуляторів, апаратів ШВЛ, систем ЕКГ, УЗД та ангіографії.
  • Технічне обслуговування – участь у калібруванні, перевірці безпеки та ефективності медичної техніки.
  • Інженерна підтримка операційної – знайомство з організацією роботи операційного блоку, підключенням і супроводом складних систем під час операцій.
  • Дослідження біосигналів – аналіз ЕКГ, вимірювання артеріального тиску, пульсу та насичення крові киснем.
  • Інноваційні технології – огляд сучасних напрямів розвитку кардіотехніки, зокрема 3D-візуалізації серця, мінімально інвазивних методів та телемедицини.
  • Біоетика та інженерна відповідальність – обговорення ролі інженера в медицині, етичних питань при роботі з клінічним обладнанням.

Основні публікації 

  1. Заячківська А.О. Модель кріобалону для кріобалонної абляції аритмій серця : дипломна робота бакалавра: 163 Біомедична інженерія – Київ, 2024. 
  2. Нечипоренко М.В. Тренажер для симуляційного навчання в інтервенційній електрофізіології серця: дипломна робота бакалавра: 163 Біомедична інженерія – Київ, 2025.
  3. Кравчук М.М. Математична модель для дослідження  ізоляції легеневих вен при фібриляції передсердь методом електропорації: дипломна робота бакалавра: 163 Біомедична інженерія – Київ, 2025.

Захищені/триваючі PhD-дисертації 

  1. Сичик, М. М. Катетерна радіочастотна абляція аритмогенних зон серця підвищеної ефективності та безпечності : дис. … канд. техн. наук. : 05.11.17 – біологічні та медичні прилади і системи / Сичик Марина Михайлівна. – Київ, 2017. – 225 л.

Участь у наукових програмах (Horizon Europe, Erasmus+, НФДУ тощо)

  1. Horizon 2020 Project #958491 «Waste2Fresh “Smart innovative system for recycling wastewater and creating closed loops in textile manufacturing industrial processes”» (2020-2024).
  2. НФДУ проєкт “Дослідження особливостей формування сучасних біоселективних елементів на основі наноматеріалів різної природи для електрохімічних біосенсорів та сенсорних масивів із заданими та керованими властивостями”, за конкурсом НФДУ “Підтримка досліджень провідних та молодих учених” (2020-2022)
  3. Проєкт № 14/2 – Розробка «розумного» портативного сигналізатора загальної токсичності розчинів на основі ферментного мультибіосенсора. (2018–2022) в рамках Комплексної науково-технічної програми НАН України «Розумні» сенсорні прилади нового покоління на основі сучасних матеріалів та технологій

Керівник напряму: 

  • Максименко Віталій Борисович, д.мед..н., проф., професор каф. біомедичної інженерії КПІ ім. Ігоря Сікорського. Електронна пошта: maksymenko.vitaliy@gmail.com
  • Сичик Марина Михайлівна, к.т.н., доц., доцент каф. біомедичної інженерії КПІ ім. Ігоря Сікорського 
  • Овчаренко Ганна Романівна, старший викладач кафедри біомедичної інженерії

Інфраструктурне забезпечення:

ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» – 1. Договір про співпрацю між КПІ ім.. Ігоря Сікорського і ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» https://dnvr.kpi.ua/wp-content/uploads/2023/03/ДУ-Національний-інститут-серцево-судинної-хірургії-імені-М.М.Амосова-НАМНУ.pdf

Перспективи для студентів і молодих науковців

  • Робота над інноваційними проєктами та можливість публікацій у міжнародних журналах
  • Стажування на клінічних базах практик
Прокрутити вгору