Нещодавно відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню результатів експертного опитування щодо оцінювання нової розробленої методології профілактики хвороб на основі моніторингу стану здоров’я населення та факторів ризику. Захід об’єднав понад 45 учасників, серед яких були ключові стейкхолдери у сфері громадського здоров’я.
Робота над проєктом здійснюється в межах виконання науково-технічної розробки за державним замовленням «Розроблення методології профілактики хвороб на основі моніторингу стану здоров’я населення та факторів ризику» (державний реєстраційний №0125U001020). Проєкт реалізується відповідно до договору № ДЗ/166-2025 між Міністерством освіти та науки України та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
У рамках засідання було представлено дві основні доповіді. Спочатку Оксана Білошицька представила загальну інформацію по проєкту, детально зупинившись на його меті − створенні методологічного підґрунтя для комплексної оцінки здоров’я населення та детермінант, що його визначають. Дана розробка дозволить ефективно визначати пріоритети для фінансування державних програм профілактики та лікування, а також раціонально розподіляти ресурси охорони здоров’я. Виконавцем проєкту є КПІ ім. Ігоря Сікорського у партнерстві з Державною науковою установою «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами.
Науковий керівник проєкту Олександр Галкін представив результати громадського обговорення нової методології та відповів на численні запитання учасників. Він оприлюднив дані масштабного опитування, у якому взяв участь 1091 респондент. Ключові висновки доповіді включають:
- Високий рівень підтримки: 64,2% експертів оцінили потенціал методології як високий або дуже високий.
- Практична релевантність: Понад 94% опитаних є представниками практичної ланки (місцевий та регіональний рівні), що підтверджує відповідність розробки реальним потребам системи.
- Виявлені бар’єри: звернуто увагу на дефіцит міжсекторальної взаємодії та необхідність інтеграції цифрових даних, що є критичним для успішної імплементації.
Наприкінці засідання учасники одностайно прийняли резолюцію. У документі зафіксовано високий рівень прийняття методології професійною спільнотою та висловлено заклик підтримати подальший науково-методичний супровід проєкту для його масштабування та впровадження на всіх рівнях системи охорони здоров’я України.
Резолюція за результатами громадського обговорення
1. Було виявлено високий рівень прийняття Методології та практичну її орієнтованість. Запропонована методологія отримала значну підтримку професійної спільноти: 64,2% респондентів оцінили її потенціал на високому та дуже високому рівні. Оскільки понад 94% опитаних працюють на місцевому та регіональному рівнях можна дійти висновку, що надана оцінка базується на реальних потребах «польових» працівників системи. Вивчення громадської думки засвідчило реалістичний прогноз щодо впровадження Методології та очікування відповідних довгострокових змін. Зважаючи на такі дані, а також відчуваючи проблеми системи громадського здоров’я сьогодення закликаємо підтримати продовження поточної науково-технічної роботи Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Державною науковою установою «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами в контексті науково-методичного супроводу масштабування, пілотування та впровадження Методології на всіх рівнях системи охорони здоров’я.
2. Можемо констатувати гострий дефіцит міжсекторальної взаємодії в контексті щонайменше моніторингу стану здоров’я населення та профілактики хвороб: понад 37% мають низький рівень обізнаності щодо концепції «Здоров’я в усіх політиках» (Health in All Policies). Такі результати сприймаються нами з певним скепсисом в контексті задач євроінтеграції системи охорони здоров’я. Саме тому закликаємо підтримати на найближчі роки прикладні науково-методичні розробки задля посилення міжсекторальної взаємодії й розширення інструментарію профілактики хвороб від медичного до немедичного на всіх рівнях системи охорони здоров’я.
3. Враховуючи вже згадані вище бар’єри євроінтеграції української системи охорони здоров’я підкреслюємо назрілу проблему цифровізації та якості даних: відсутність інтеграції між медичними реєстрами, низьку якість первинних даних та брак інформації щодо поведінкових факторів ризику. Вважаємо за необхідне підтримку міждисциплінарних науково-технічних проектів на стику громадського здоров’я, біомедичної інженерії та медичної інформатики задля успішного впровадження концепції керованої профілактики хвороб на основі моніторингу стану здоров’я населення та факторів ризику.
